Мавританія

Сахара, південь і берег океану

Мавританія займає 1 030 700 км². На заході вона виходить до Атлантичного океану, на північному заході прилягає до Західної Сахари, а суходільні кордони має з Алжиром, Малі й Сенегалом. Близько 90 % території країни лежить у Сахарі. Населення зосереджене переважно на півдні, тоді як Нуакшот розташований біля океану.

Від берберських поселень до незалежності

Бербери жили на землях сучасної Мавританії вже на початку III століття. Наприкінці VII століття сюди почали переселятися арабські племена, з якими поширилися іслам, арабська культура й мова. На початку XX століття територію колонізувала Франція, включивши її до Французької Західної Африки. Незалежність Мавританія здобула 1960 року; її відзначають 28 листопада.

Після незалежності країна пережила неодноразові перевороти й періоди військового правління. Переворот 2008 року очолив генерал Мохамед ульд Абдель Азіз, який згодом переміг на президентських виборах 2009 і 2014 років. Після виборів 2019 року його наступником став генерал Мохамед ульд Газуані. Цю зміну влади вважають першою мирною передачею президентських повноважень від часу незалежності.

Нуакшот і багатомовне суспільство

У 2025 році населення Мавританії становило 5 315 065 осіб. Приблизно третина жителів зосереджена в Нуакшоті — столиці й найбільшому місті країни. В інфобоксі офіційними мовами названо арабську та французьку; водночас арабська є офіційною мовою, а пулар, сонінке й волоф визнані національними мовами.

Мавританське суспільство складається з кількох етнічних спільнот: харатіни становлять близько 40 % населення, бідхан — 30 %, а решту складають різні народи на південь від Сахари. Попри природні ресурси, країна залишається бідною. Її господарство спирається насамперед на сільське господарство й рибальство; ВВП на особу у 2025 році становив 2 198 USD.

Арабська спадщина й релігія

Мавританія належить до арабського світу й входить до Ліги арабських держав, хоча її населення етнічно різноманітне. Іслам є державною релігією, а майже всі жителі — мусульмани-суніти. Поряд з арабською культурною спадщиною в країні зберігаються мови різних спільнот.

Коли їхати

Нуакшот (столиця): найкращі місяці — січень, лютий, грудень

Нуадібу: найкращі місяці — січень, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, листопад

Атар: найкращі місяці — січень, лютий, грудень

Середні за 2015–2024, Open-Meteo, архів ERA5 (CC BY 4.0). Найкращі місяці — денний максимум 20–30 °C і опадів не більше, ніж у половини місяців року.

Україна і Мавританія

• Візи для громадян України: Електронна віза, до 30 днів.

Вікіпедія (англ.), «Visa requirements for Ukrainian citizens», ревізія від 10.10.2026.

Порівняння з Україною

Площа — Вікідані; населення й ВВП — Світовий банк (2025), CC BY 4.0.

Місце в Африці

• за площею: 11-е місце з 54
• за населенням: 39-е місце з 54
• за ВВП на особу: 23-е місце з 54

Практичне

• Розетки: тип C; напруга 220 В
• Рух: праворуч; телефонний код +222

Вікідані (CC0).

Що подивитися

Світова спадщина ЮНЕСКО:

• Національний парк Банк-д'Арґен
• Стародавні ксури Уадана, Шингетті, Тишитта й Уалати

Шинґетті

Шинґетті — середньовічне торгове місто на півночі Мавританії, відоме давніми бібліотеками, самобутньою архітектурою та загрозою наступу пустелі.

Шум

Шум — місто на півночі Мавританії, відоме розташуванням у регіоні Адрар поблизу кордону із Західною Сахарою.

Національний парк Банк-д'Арґен

Національний парк Банк-д'Арґен — природний заповідник у Мавританії, відомий як важливе місце зимівлі, гніздування та міграції птахів.

Тішит

Тішит — село в центральній частині південної Мавританії, відоме традиційною архітектурою та близькістю до археологічних пам’яток Дхар-Тішит.

Тержит

Тержит — оаза в Мавританії, відома туристам чарівною пальмовою гаєм, джерельною водою й затінком.

Здоров’я

• ВООЗ: щеплення й малярія для мандрівників, за країнами
• ВООЗ: Мавританія

Лише посилання на рекомендації ВООЗ: про щеплення порадьтеся з лікарем.